(097) 943-26-57
Справа № 645/2073/18
Провадження № 2/645/1153/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2019 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань Христенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, в якому просила суд змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 03.02.1990 року по 19.02.2013 року, рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16.08.2007 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 350 гривень, починаючи з 28.02.2007 року, зазначеним рішенням встановлено, що відповідач є інвалідом третьої групи з 15.12.2005 року за загальним захворюванням, тобто отримала групу інвалідності у період надходження у шлюбі з відповідачем. Стан здоров`я позивача після розірвання шлюбу залишився нестабільним, менше ніж через рік трапився ішемічний інсульт. Єдиний дохід, який вона отримує це пенсія по інвалідності у розмірі 1452 грн., на які вона живе разом з донькою. Відповідач має змогу матеріально їй допомагати, оскільки отримує пенсію у розмірі 8438 гривень 61 копійку.
У судовому представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, пояснив суду, що він на його утриманні перебуває їх спільна з позивачем донька, якій він у добровільному порядку, надає щомісячно 4000 гривень.
Представник позивача не оспорювала у судовому засіданні факт добровільного надання відповідачем кошти на утримання спільної доньки.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , якіпорушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.
Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ходісудового розглядувстановлено,що сторони перебували з 03.02.1990 року у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19 лютого 2013 року (свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 19.02.2013 року).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 серпня 2007 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 350 гривень, щомісячно, починаючи з 28.02.2007 року.
Також, зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з 15.12.2005 року за загальними захворюваннями,
Частина 3 статті 82 ЦПК України встановлює, що обставини, встановлені рішенням суду, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з довідки МСЕК №657509, ОСОБА_1 з 03.03.2015 року встановлена друга група інвалідності безстроково.
Відповідно виписки із медичної карти хворого №122 КЗОЗ «Харківська міська лікарня №7», ОСОБА_1 з 08.01.14 року по 18.01.2014 року перебувала на стаціонарному лікуванні, діагноз: ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, гемігіпестезією та елементами сенсо-моторної афазії. Гіпертонічна хвороба ІІІст. Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалопатія.
Згідно довідки від 10.04.2018 року, виданої Управлінням ПФУ Індустріального об`єднаного УПФУ м.Харкова, розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_1 складає 1452 гривні на місць, у той час, як вбачається з повідомлення Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 з 1 жовтня 2017 року отримує пенсію у розмірі 8438 грн. 61 коп.
Як вбачається з повідомлення Зміївського об`єднаного управління пенсійного фонду України у Харківській області від 02.07.2019 року №561-06/50, ОСОБА_2 з 01.07.2019 року отримує пенсію у розмірі 10136 грн. 70 коп.
Відповідно до ч.2 ст. 77 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій сумі.
Як вбачається з ч.3 ст. 80 СК України, розмір аліментів, визначений судом може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно з п.23 Постанови ПленумуВерховногосудуУкраїни від15травня2006року№3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексуУкраїни при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При таких обставинах суд вважає, що розмір аліментів має бути збільшений до 2000 грн. на місяць, що відповідатиме вимогам закону, підстав для стягнення аліментів у меншому від даної суми розмірі суд не вбачає. Підстав для визначення аліментів у більшій сумі, суд також не вбачає.
Судовий збір у справі визначається судом виходячи із Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами, а саме, з відповідача підлягає стягненню в доход держави 1% від розміру задоволених вимог по позові, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12,13, 81,83,89,141,259,263-265,268ЦПК України , суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 , яка проживає: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2019 року
Головуючий-суддя: