(097) 943-26-57
Справа № 621/1751/19
Пр. № 1-кп/621/249/19
ВИРОК
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бородавки К.П.
за участю секретаря Єрмоленко О.О.
прокурора Гетьмана С.А.
захисника Чепурової А.Л.
обвинуваченої ОСОБА_1 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв кримінальне провадження, внесене 06.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220300000483, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Утківка, Харківського району, Харківської області, місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої, за ч.2 ст.310 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання в зазначеному кримінальному провадженні, на розгляд в якому винесене питання можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Прокурором заявлено про укладення між ним та обвинуваченою ОСОБА_1 в присутності захисника адвоката Чепурової АЛ. угоди про визнання винуватості від 10.07.2019, яка надано до суду та яку прокурор просив суд розглянути.
Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та зазначила, що в повністю розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст.476 КПК України.
Захисник підтримав позицію обвинуваченої.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зауважив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, та просив суд затвердити таку угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, зазначає таке.
Приписами ст.468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Згідно з даною угодою її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.2 ст.310 КК України, визнаючи шляхом її укладення доведеним, що, ОСОБА_1 на початку травня 2019 року виявила, що за місцем її проживання, на території її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проростають рослини коноплі. В період з травня 2019 року по 12 червня 2019 року, ОСОБА_1 діючи умисно, без мети збуту, не маючи відповідного дозволу на культивування та вирощування конопель на території належного їй домоволодіння, що розташоване за вищевказаною адресою, з метою доведення рослин коноплі до стадії дозрівання, шляхом неодноразового прополювання сапою землі від бур`янів навколо рослин коноплі, доглядаючи за ними, здійснила їх незаконне вирощування. 12.06.2019 в ході проведення обшуку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих, працівниками поліції виявлено та вилучено рослини в кількості 386 кущів, які згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів №3/1513-се від 14.06.2019, відноситься до рослин роду конопля, що містять психотропні речовини, які ОСОБА_1 незаконно вирощувала, без мети збуту.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, оскільки незаконно вирощувала коноплю в кількості більше п`ятдесяти рослин.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, ними було погоджено покарання у межах санкції ч.2 ст.310 КК України у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням відповідно до ст.76 КК України обов`язків, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд зазначає, що ініціювання та укладення угоди було здійснено відповідно до ст.469 КПК України, порушень норм останньої судом не встановлено, в самій угоді про визнання винуватості викладені всі імперативні реквізити такої, визначені ст.472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст.473 КПК України, наслідки невиконання, визначені ст.476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме, його класифікації за ст.12 КК України, особливостей обставин вчинення, як-то: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Підстав, регламентованих п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України для відмови у затвердженні угоди, судом не виявлено.
Отже, судом встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
За змістом п.1 ч.3 ст.314 та ч.1 ст.475 КПК України у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на неї не надходило, є пенсіонеркою, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.
Враховуючи положення п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», яким регламентовано, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди, суд не враховує визначені сторонами угоди обов`язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, та вважає за необхідне з урахуванням характеру вчиненого злочину та особи обвинуваченої визначити тривалість іспитового строку - 1 рік та покласти обов`язки, регламентовані п.п. 2-3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої по справі.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.374, ст.474-475 КПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 липня 2019 року у кримінальному провадженні №12019220300000483 від 06.06.2019, укладену між прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Гетьманом С.А. та ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї на підставі ст.76 КК України обов`язки, а саме:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судову експертизу в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок, перерахувавши їх на користь держави.
Речові докази у кримінальному провадженні №12019220300000483 від 06.06.2019, що зберігаються на складі в ГУНП в Харківській області, знищити.
Відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та проведення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Суддя