Предоставление правовой помощи по уголовным и гражданским делам. Представляю Ваши интересы в судах всех инстанций.

Определением суда наложено арест на автомобиль

Справа № 638/13212/21

Провадження № 2-з/638/417/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєва О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій просив суд накласти арешт на спірний автомобіль марки PEUGEOT EXPERT 2006 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб. (загальний легковий пасажирський), державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_2 , та який є спільною сумісною власністю подружжя.

Заяву мотивовано тим, що ним до Дзержинського районного суду м. Харкова подано позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Оскільки спір по суті не вирішено, виникає ризик відчуження ОСОБА_2 автомобіля, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Дослідивши викладені в заяві доводи та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову, зважаючи на наступне.

В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєвої О.В. перебуває цивільна справа № 638/13212/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В даному позові ОСОБА_1 просив визнати автомобіль марки PEUGEOT EXPERT 2006 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб. (загальний легковий пасажирський), державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_2 , спільною сумісною власністю подружжя та в порядку поділу майна стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію Ѕ вартості автомобіля в розмірі 66955,00 грн.

Вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешт на автомобіль марки PEUGEOTEXPERT2006року випуску, об`єм двигуна 1997см.куб.(загальний легковий пасажирський),державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_2 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по цивільній справі № 756/2609/20, відповідно до якої у даній категорії спорів (про поділ майна подружжя) забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є адекватним, ефективним та співмірним способом забезпечення позову, відсутність доказів на підтвердження наміру відповідача відчужити спірне майно не є підставою для відмови у забезпеченні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Також суд вважає недоцільним застосування зустрічного забезпечення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Матеріали справи не містять будь-яких належних даних, що свідчать про можливе завдання відповідачу збитків внаслідок забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб.

Висновки щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності і розумності та відповідають положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод що до права на справедливий суд.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя по цивільній справі № 638/13212/21 шляхом накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT EXPERT 2006 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб. (загальний легковий пасажирський), державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Поволяєва